розриватися

I -а́юся, -а́єшся, недок., розірва́тися, -зірву́ся, -зі́рве́шся, док.

1) Від різких рухів, ривків розділятися на частини, шматки; роздиратися. || Лопаючись, тріскаючись, розпадатися, кришитися на дрібні шматочки. || Ставати рваним, дірявим (про одяг, взуття).

2) Розділятися на частини, осколки, руйнуватися під дією вибуху, пострілу.

3) Роз'єднуватися, розсуватися, утворюючи просвіт, прогалину (про що-небудь з'єднане, суцільне).

4) перен. Перериватися, припинятися (про те, що зв'язує кого-небудь із кимсь певними стосунками).

5) рідко. Припиняти свої стосунки, відносини з ким-небудь.

6) перен. Зникати (про те, що обмежує чиюсь свободу, самостійність, що є обтяжливим для кого-небудь).

7) перен., розм. Одночасно займатися багатьма справами; намагатися встигнути скрізь. || Дуже старатися, докладати великих зусиль, роблячи що-небудь.

8) перен. Сильно, гучно звучати, лунати. || Дуже голосно ридати, кричати, співати і т. ін.

9) тільки недок. Пас. до розривати I 1-6).

II -а́ється, недок.

Пас. до розривати II.